Мої проекти

           Розробка і реалізація проекту:

 «Енергозбереження. Виховуємо маленького громадянина »

    Сьогодні перед суспільством стоїть дуже важливе завдання - змінити у свідомості кожного громадянина стереотип, що природні енергоресурси невичерпні. Мислення дорослих змінити складно. Але дитині дошкільного віку, коли вона набуває перший досвід в елементарних соціальних, морально-економічних відносинах, можна допомогти засвоїти ази екологічної культури, дбайливого і турботливого ставлення до багатств землі, до всього, що  оточує.

     У пошуках найбільш ефективних методів вирішення поставлених завдань ми зупинилися на методі проектів, що передбачає, по-перше, підтримку дитячої пізнавальної ініціативи, розвиток творчих та комунікативних здібностей дошкільнят, по-друге інтеграцію за всіма лініями розвитку, і по-третє, поєднання інтересів усіх учасників освітнього процесу : педагогів, дітей, батьків.

     Наш досвід показав, що саме метод проектів дає можливість в цікавій, пізнавальній, активній, спільній діяльності познайомити кожного дошкільника з такими складними поняття, як «економія», «бережливість», «електроенергія», «природні ресурси» і долучити дітей до цінностей екологічної та морально-економічної культури.

    У нашому дошкільному закладі розроблено та реалізовано чимало проектів:

-       дослідних, таких як «Вода навколо нас», «Як звірі до зими готуються», «Тварини Африки», «Птахи - наші друзі»;

-       творчих: «Чарівна пора осінь», «Веселий ярмарок», «Моцарт - Сонце - Весна!».

  Протягом «Тижня енергозбереження» було реалізовано дослідницький проект «Енергозбереження – наше майбутнє». Мета даного проекту: формування у дошкільнят навичок раціонального природокористування на прикладі використання електроенергії в побуті, в процесі елементарної дослідницької діяльності

    Для реалізації проекту були визначені  наступні завдання:

-       формування уявлень про електричні прилади, про «народження» електричного струму, про те, як він потрапляє в будинки і як використовується людиною;

-       розвиток у дошкільнят пізнавальних, дослідницьких і творчих здібностей;

-       формування навичок безпечної поведінки в навколишньому світі;

-       виховання дбайливого ставлення до електроенергії і тепла;

-       розвиток комунікативних навичок в ході спільної роботи дітей і дорослих.

    У ході реалізації нашого проекту ми керувалися  п’ятьма принципами, а  саме:

  Перша П - проблема.   Робота   всіх   учасників   над    проектом

розгорталася в проблемній ситуації. Побачити проблему дітям допомогло просте спостереження і елементарний аналіз дійсності. Проблема виникла в ході відгадування загадок. Одна із загадок була про лампочку. Спостереження дітей за

  тим, які бувають лампочки, де вони зустрічаються і як вони по-різному світять, викликали у  дітей зацікавленості і відповідно питання «Чому горять лампочки?». Так виникла проблема, яка послужила основою для висунення гіпотези. Ось тут-то діти і стали висувати різні припущення, міркувати про те, що вони знають про електричні лампочки,  електроприлади  і про електрику зокрема.

  Разом з дітьми було заповнено дерево пізнання, і кожна дитина відповідала на запитання «Що я знаю про електрику». Це дозволило педагогам дізнатися, які уявлення вже сформовані у дітей з даної теми. Потім було заповнено дерево пізнання «Що я хочу дізнатися». Це дало змогу педагогові виявити, що цікавить конкретно кожну  дитину і допомогти їм на етапі планування вибрати найбільш цікаву і посильну тему для подальших досліджень.  Дошкільнятами  були порушені питання, що стосуються енергозбереження та безпеки. Наприклад, їх цікавило «Чи може закінчитися електричний струм?», «Чи багато лампочок треба, щоб освітити всю нашу планету?», «Чому потрібно боятися електричного струму?». І в першому і в другому випадку всі відповіді дітей обов'язково записуються на стікери і підписуються, а потім діти самостійно прикріплюють їх до того чи іншого дерева.

   Друга П - планування. Тут спільно з дітьми йшло обговорення по

етапах реалізації проекту. Діти обрали  теми для індивідуальних дитячо-батьківських проектів,  відповідно до  тих запитаннях які  були озвучені в процесі  заповнення дерева пізнання «Що я хочу дізнатися», це дуже важливо для підтримки дитячої пізнавальної ініціативи. Тут же обговорювалося, що можна зробити в умовах дошкільного закладу, а що вдома, де і як можна знайти відповіді на питання, що цікавлять, до кого звернутися за допомогою, які предмети будуть потрібні для дослідження, що потрібно  для  продуктивної діяльності. У підсумку були обрані наступні напрямки досліджень: «Що таке електрика і як світло потрапляє до нас в будинку?», «Сучасні електроприлади і що було до них», «Електрика: правила поводження та енергозбереження».

     Метод проектів представляє великий спектр можливостей для взаємодії сім'ї та дитячого садка. Тому на даному етапі, для залучення батьків до проектної діяльності, були виготовлені барвисті просвітницькі буклети, які познайомили батьків з метою та завданнями нашого проекту з енергозбереження, допомогли побачити їм своє місце в цій діяльності, і визначити яку посильну допомогу вони можуть надати своєму дитині. По-друге, заповнене дерево «Що я хочу дізнатися» було виставлено для загального огляду, щоб кожен батько міг побачити, що цікавить конкретно його дитину.

    Окремо хочеться відзначити  роль батьків саме в рамках морального, екологічного та соціального виховання дітей у ході даного проекту. Ще Аристотель писав, що звички, набуті в дитинстві, визначають все подальше життя людини. У вихованні дитини наявність позитивного прикладу, гідної поведінки з боку дорослого має велике значення. Діти часто не розуміють, чому треба економити воду, електрику - вдома вода ллється з крана весь час поки мама на кухні, а світло горить навіть у кімнаті, де нікого немає. Тому, щоб виробити єдині підходи до змісту навчально-виховної діяльності, як в дошкільному закладі, так і вдома, були організовані різні форми роботи, що проводяться з батьками: бесіди, консультації, просвітницькі буклети.

   Третя П - пошук інформації. Це дослідницький самий об'ємний етап

проекту, що включає в себе інтеграцію за всіма лініями розвитку. Для його успішної реалізації використовувалися різні форми навчально-виховної діяльності: в процесі режимних моментів, організації педагогами різноманітної спільної діяльності з дітьми, самостійної діяльності дітей і у взаємодії з батьками вихованців.

  Діти, спільно з батьками та педагогами розглядали ілюстрації, книги, енциклопедії, читали художню та наукову літературу по темі проекту, переглядали мультиплікаційні та пізнавальні фільми. З дітьми проводилися бесіди, міркування, ігри, спостереження, художньо-творча діяльність. В ході проведення дослідів вони дізналися, що таке статична електрика.

    Особлива увага приділялася пошуково-дослідницької діяльності, в ході якої діти отримали відповіді на свої питання: «Які електричні прилади є в дитячому садочку і як вони використовуються», «Скільки і яких лампочок в групі?», «Хто з дорослих стежить за витратою електроенергії в дитячому садку і вдома? ».

   Спільно з вихователем провели акцію «Берегиня», в ході якої з'ясували, «Чи раціонально використовується електроенергія в дитячому садку?». Для своїх досліджень діти вибрали групове приміщення, кухню, пральню, музичний зал. Для фіксації спостережень використовувався планшет з умовними позначеннями і картки із зображенням електроприладів.

     Така практична діяльність дозволила дітям самостійно зробити висновок про те, що в дитячому садочку електроприладів і лампочок дуже багато, значить і електроенергії витрачається велика кількість.

      Звідси висновок: електрику треба берегти і даремно витрачати не слід. Пошуково-дослідницька діяльність продовжувалася і за межами дошкільного закладу: діти спостерігали за освітленням вулиць міста та прилеглих будинків в різний час доби; відзначали, скільки і яких лампочок горіло в квартирі ввечері, і як при цьому електролічильник швидко рахує кіловати, чи вимикають батьки світло, коли він їм не потрібен. Потім підсумки спостережень «Як моя сім'я береже електрику і тепло» спільно обговорювалася і аналізувалася в групі.

    Четверта П – продуктивна діяльність . В процесі  дослідницького етапу створювалися різні продукти діяльності як виконані самостійно, так і спільно з батьками і вихователями, і які зачіпають різні напрямки проекту. Це малюнки різних електричних приладів, природоохоронні плакати, що забороняють і попереджуючі знаки, макети, книги, казки.

     П'ята П - презентація. Проектна діяльність має адресний характер.

Оскільки в ході проектної діяльності дитина висловлює своє ставлення і їй необхідно відчути свою значимість, вона завжди шукає адресата - того, до кого звернений результат її діяльності, оформлений у вигляді продукту.

    Тому наш проект «Енергозбереження – наше майбутнє», втім як і будь-який інший, закінчувався презентацією дитячо-батьківського і групового проектів. Під час презентацій кожна дитина змогла представити і розповісти про отриманий результат.

    З плакатів, знаків була оформлена виставка. Після закриття виставки весь матеріал був переданий в музей «Електрика навколо нас», до створення якого дошкільнят, вихователів та батьків старшої групи наштовхнув якраз проект «Енергозбереження – наше майбутнє».

       Хочеться відзначити,  що метод проектів дозволяє нам поєднувати інтереси всіх учасників освітнього процесу:

-         педагоги мають можливість самореалізації та вияву творчості в роботі у відповідності зі своїм професійним рівнем, а це одна з важливих завдань у підвищенні якості освіти;

-         діяльність дітей організована відповідно до їх інтересів, бажань і потреб сприяє всебічному розвитку особистості дитини;

-         участь в даному проекті не залишила байдужими і батьків наших вихованців. Дитяча активність вплинула на їх звички і якості особистості: у багатьох змінилася  поведінка в побуті, стали відповідальніше ставитися до проблеми енергозбереження і на роботі, і вдома, і в громадських місцях.    

 Основи ставлення людини до навколишнього світу, в тому числі і до енергоспоживання, закладаються в дитинстві. Дитина спостерігає за  дорослими і переймає їх звички, копіює поведінку. Якщо з перших років життя малюк буде бачити і вдома, і в дитячому садочку приклад дбайливого ставлення дорослих до світла, води, тепла, засвоювати поняття «енергозбереження» на заняттях, у повсякденній практичній діяльності, то з них виросте людина з високим рівнем громадянської відповідальності.